Стрес і мігрень

Що показують дослідження

• Самозвіти. 79,7% із 1 207 пацієнтів клініки назвали стрес (Kelman 2007). Огляд 2021 року віддає перевагу терміну «чинник ризику», оскільки самозвіти обмежені упередженням спогадів і хибним приписуванням причин (Stubberud 2021).
• Щоденні записи. За показником того, наскільки незвичним був кожен день, стрес мав найвище відношення шансів для нападів — 1,30 (95% ДІ 1,14–1,46), а найбільше значення мали відхилення від звичного для людини патерну (Turner 2019, за даними Stubberud 2021).
• Довгострокові дані. У дослідженні понад 5 000 людей кількість днів із головним болем зростала на 4,3% на кожні 10 балів зростання за шкалою стресу від 0 до 100 (Schramm 2015, за даними Stubberud 2021).
• Причинність. Огляд доходить висновку, що причинний зв’язок залишається неясним. Щоб його встановити, потрібні припущення, такі як стабільний вплив і стабільний ефект, яким повсякденне життя рідко відповідає.
• Прогнозування. Модель на основі сприйнятого стресу прогнозувала головний біль наступного дня з AUC 0,65, а інша модель була лише трохи кращою за випадковість (0,56). В огляді зазначено, що медикаментозне лікування на основі прогнозів слід застосовувати лише тоді, коли майбутні моделі будуть високоточними (Stubberud 2021).

Напади після спаду стресу

Напад після спаду стресу — це напад, який починається після зниження стресу, наприклад на початку вихідних або відпустки.

В одному проспективному дослідженні 17 людей вели електронні щоденники близько 3 місяців і записали 110 нападів. Зниження стресу від одного вечора до наступного було пов’язане з нападами. За Шкалою сприйнятого стресу відношення шансів становило 2,49 (95% ДІ 1,24–5,02) за 12 годин і 1,63 (1,01–2,64) за 24 години. Сам рівень стресу загалом не був пов’язаний із нападами (Lipton 2014).

Вибірка була малою, 16 із 17 учасників були жінками, результати не були скориговані, крім моделей із контролем рівня стресу, а дослідження фінансувала фармацевтична компанія. Інші докази неоднозначні: два інші дослідження підтверджують ефект спаду стресу, а два не підтверджують. У пізнішому аналізі патернів стресу більшість нападів припала на групу зі сталим рівнем стресу, близько чверті — на групу тригера, а решта — на групу спаду. У жодного пацієнта понад 90% нападів не належали до групи тригера чи групи спаду (Stubberud 2021).

Що виникає першим

Стрес може бути не лише причиною, а й симптомом. American Migraine Foundation відносить до продрому зміни настрою, зокрема дратівливість і стрес. Автори дослідження Lipton зазначають, що зниження стресу може бути маркером нападу, який наближається. Вони допускають, що воно є частиною самого нападу, але вважають це малоймовірним. Часті напади також є джерелом стресу: в одному дослідженні випадок-контроль хронічна мігрень була пов’язана з вищим сприйнятим стресом, а епізодична — ні після поправки на депресію і тривожність (Stubberud 2021).

Механізм

Не встановлено. Дані отримано переважно на мишах або в малих дослідженнях на людях, а результати щодо автономної нервової системи й осі гормонів стресу (HPA) суперечливі (Stubberud 2021).

Як перевірити це у щоденнику

1. Оцінюйте стрес щовечора в той самий час, як у дослідженні Lipton. На оцінку, зроблену після початку нападу, може вплинути сам напад.
2. Дивіться на зміну. Порівнюйте кожен вечір із попереднім.
3. Позначайте переходи: завершення дедлайну, перший день відпустки, вихідні.
4. Рахуйте напружені дні без нападу. Без них оцінити зв’язок неможливо.

Загальний метод описано на сторінці як перевірити підозрюваний тригер.

Варіанти лікування

Лікування, спрямоване на стрес, обирають разом із лікарем. В огляді 2021 року повідомляється про докази рівня A для релаксації, когнітивно-поведінкової терапії та біологічного зворотного зв’язку в профілактиці мігрені з посиланням на заяву Американського товариства головного болю 2019 року. У дослідженні 127 дорослих програма подолання стресу дала кращий результат, ніж порада уникати тригерів (Martin 2014).